soco

О Ти, невидима для світу
І скрита для очей людських,
І не зодягнена в порфіру,
Прикрас не маєш золотих.

Ти часто плачеш у зневазі
Від злих ненависних людей,
Презирства і гоніння знесла
Від канувших лихих ідей.

Що ще від світу цього приймеш?
Що на землі чекає ще?
Ти всі відкинула кумири
І вслід за Господом ідеш!

Тож не тривожся – мить надійде,
Коли під звук небесних арф
Господь тягар земний твій здійме,
Дасть вічного блаженства скарб.

О, Церкво Божа, славна, чиста!
Вставай, вже твій Жених іде!
Введе тебе Він в дивне місто
І сльози всі твої утре.

І ти побачиш Його в славі,
Престол розділиш вічний з Ним,
Господь гряде в Своїй Державі
З вінцем для тебе золотим!

2-й вар. 
Ти зовсім не належиш світу, 
Невидна для очей людських
І не одягнена в порфіру, 
Прикрас не маєш золотих.
Зневажена, ти плачеш часто 
Від злих ненависних людей,
Нерідко ти страждаєш тяжко, 
Та за Христом услід ідеш.
 
Ти Бога полюбила щиро - 
Тебе не вабить грішний світ,
Ти всі відкинула кумири 
Й за Господом ідеш услід.
Тож будь бадьора - мить надійде, 
Коли під звук небесних арф
Господь тягар земний твій зніме, 
Дасть вічного блаженства скарб.
 
О Церкво Божа, славна, чиста! 
Вставай, Жених твій вже іде!
Введе тебе Він в дивне місто 
І сльози всі твої зітре.
Розділиш з Ним небесну славу, 
Посядеш трон величний з Ним;
Христос іде в могутній владі 
З вінцем для тебе золотим.