soco

1. Тихим, чудовим був вечір,
Гарно навколо було,
Вдячно природа прощалась
З лагідним денним теплом.
    Високо там, над проваллям,
    Хтось тихо на арфі заграв.
    Хтось на коліна схилявся,
    Душу свою виливав.

2. Арфи мотиви прекрасні
Ніжно лились в темноті.
Ніби то звуки печалі
Чулись в мелодії тій.
    Раптом струна обірвалась,
    Стихло усе навкруги.
    Чути лиш тільки ридання
    Там у нічній тишині.

3. Мла все густіша ставала,
В небі зʼявилась зоря
Дівчина в місячнім сяйві
Там, над проваллям, одна.
   Довго невтішно ридала,
   Бога благала вона.
   Чути в тиші покаяння,
   Повні скорботи слова:

4. Боже мій, Боже, благаю,
Грішній мені все прости.
Сльози мої розкаяння
Сам Ти з очей їх зітри.
   Сам Ти веди в край Свій вічний,
   Сам оправдай назавжди.
   Вічного щастя Вітчизни
   О, не позбав мене Ти.

5. Друже сумний, час останній,
Шансу свого не втрачай,
Душу свою в покаянні
Богу в служіння віддай.
   Струни коли обірвуться,
   Пізно вже буде тоді.
   Роки життя перервуться,
   Щастя мине назавжди.