Поміж гір і пустель шлях вузький нам долати
Й переможно іти до самого кінця,
Щоб нам жити повік і щоб смерть назавжди подолати,
Й нагороду отримати Бога-Отця.
Почування сердець незбагненні й непрості,
Ворожнечу і злобу зустрічаєм в серцях.
Тут, під небом чужим ми нерідні й небажані гості.
І такий весь наш шлях до самого кінця.
Темна ніч навкруги і пітьма наступає.
Зло і морок завжди повстають проти нас.
Твердий будь повсякчас, бо ж Отець нам завжди помагає,
Його очі завжди бачать кожного з нас.
Рідна земле моя, ти від нас так далеко.
Шлях до тебе пройти ще потрібно всім нам.
Край небесний, святий почуттям полюбімо високим,
Щоб дійти до мети і зустрітися там!
___________
1. Серед гір та пустель нас веде шлях вузенький, І пройти маєм вірно його до кінця. Щоб ввійти в небеса, де немає ні болю, ні смерті, І отримати там нагороду Отця. 2. Нам буває не раз тяжко тут зрозуміти, Чом ненависть до нас зустрічаєм в серцях, Тут під небом чужим ми приходьки в краю непривітнім, І таким, друже, шлях буде наш до кінця. 3. Ніч темніє навкруг, тьма свої сили множить, Не дрімає і зло, повстає проти нас. Будь твердим у цей час, нам Отець обіцяв - допоможе, Його очі завжди супроводжують нас. 4. Не забудьмо, що нам випав жереб високий Встати з бруду і зла, бути сіллю землі. Ми родились в пітьмі, а помремо при східному сонці. І воскреснем в нетління в Ісусі Христі! 5. Рідна земле свята, ти від нас так далеко, Шлях в оселі твої з кожним кроком трудніш. Возлюбімо ж її, нашу рідну Вітчизну, всім серцем, Щоб, дійшовши туди, всім зустрітися в ній! Перекл. Л. Пашко
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.