soco

Є люди в цьому світі по селах і містах,
Вони все нарікають на долю кожен час.
Їм все не до вподоби, їм не такий ввесь світ.
Це є тяжка хвороба, що мучить день і ніч.

Приспiв:
О, нарікають в понеділок, вівторок,
Середу, четвер і п’ятницю,
Нарікають в суботу і неділю,,
Стогнуть цілий тиждень.

Їм тяжко жити в селах, їм тяжко і в містах,
Всі люди їм погані, їх мова «Ох» та «Ах».
Дружина з чоловіком все сваряться щодня –
І так у них проходить у сварці все життя.

То ціни зависокі, то ціни замалі,
Так стогнуть рік за роком усе життя вони.
То не такий пресвітер, то хор їм не такий,
Не так сказали слово, то не на місці збір.

Їм не такі всі люди і роблять все не так,
І хоч ти як старайся, не вгодиш їм ніяк.
В зібранні вони рідко: то протяг, то жара,
То їх лякає дощик, то ниє голова.

Хто нарікає, знайте, що нарікання – гріх,
І вічні муки в пеклі чекають на таких.
Хто нарікав – покайся, нікого не вини,
Трудися сам, старайся і всіх людей люби.