Я стомився, у ранах важких

Покаяння
Покаяние (Я с душою усталой, больной)
«Батьку, я згрішив проти неба та перед тобою»… (Лук. 15:19)
Л. Жидкова Є. Гончаренко
Переклад Л. Одарчук

1. Я стомився, у ранах важких,
До Твоїх, Боже, падаю ніг.
Я намарно життя загубив,
Все розвіяв, розтратив, зганьбив.
Я блукав у духовній пітьмі,
Без досвітніх вогнів, без світанку.
Йду до Тебе крізь ночі німі,
Змарнувавши життя до останку.

2. Я благаю, щоб Ти допоміг,
Від гріха та від болю зцілив.
Щоб з безодні я вирватись міг,
Щоб Ти зглянувся, Боже, й простив.
Наче гори, гріхів тягарі,
Серце тужить, страждає без міри…
Наверни від гріховних доріг
До смирення, до правди, до віри.

3. Знемагає в стражданнях душа,
Тільки плакати можу, без слів.
Бо без Тебе – скрізь пекло та жах,
Біль намарно розтрачених днів!
Наче гори, гріхів тягарі,
Серце тужить, страждає без міри…
Наверни від гріховних доріг
До смирення, до правди, до віри.

Залишити відповідь