soco

Я раніше так завзято
Йшов на Божії діла,
Думав, зможу все здолати,
Навіть гори зрушу я.

Я трудився що є сили,
Зводив дім, орав поля,
Але дім розмили хвилі,
Плоду не дала земля.

І, знесилений душею,
Кликав друзів я прийти,
Та поради їх даремні
Не змогли допомогти.

Безутішний і безсилий,
Я упав в тяжку тугу:
«Бідний я, не маю сили,
Не посіяв – не пожну».

І почув я раптом слово:
«Я з тобою завжди був,
Підмогти Я був готовий
Та про Мене ти забув.

Встань, візьми Мене за руку –
Так багато сили в ній!
І твій труд без сліз і муки
В силі Я звершу Своїй».

Поклик той почувши, сміло
Взяв за руку я Христа,
З Ним пішов на Боже діло
На безпліднії місця.

І – о чудо! – зріє колос,
Дому не знесла вода,
Й заспівав мій гучний голос:
«Все з Ісусом можу я!»