Ще настане зима

1. Ще настане зима, ще вітрами повіє холодними,
Ще засвище буран, захвилюють наш човен шторми,
Щоб дізнатись могли, чи ми є для спасіння пригожими,
А чи сили не стане, коли нас огорнуть сніги.
А кінець вже надходить, і часу так мало лишилося,
Як нам варто усім дорожити, допоки є час.
Запасатись єлеєм, щоб в душі нашій небо відбилося,
Доки хижая ніч не сховала темрявою нас.

2. Незабаром і літа закінчаться дні благодатнії,
Коли Бог Свої милості щедрим дощем проливав,
Коли руки Його відчували ми Батьківські лагідні,
І з любовʼю Він нас, як дітей Своїх, благословляв.
Та кінець вже надходить, і часу так мало лишилося,
Як нам варто усім дорожити, допоки є час.
Запасатись єлеєм, щоб в душі нашій небо відбилося,
Доки хижая ніч не сховала темрявою нас.

3. Буде тяжко в житті, якщо ми про запас не подбаємо,
А пройти варто все, і не впасти у битві земній.
Де візьмемо ми сил, як сьогодні ми не запасаємо,
В спілкуванні з Христом не зміцняємо сили свої.
Може ще доведеться все надбане нами залишити,
І піти до Ісуса за стан, і наругу знести.
Та не будемо Богом тоді ми забуті й покинуті,
Він з любові до нас помирав на Голгофськім хресті.

4. То ж тримаймося твердо обітниці Божої славної,
Будьмо вірні Йому, чого б нам це не варте було.
Ми надії свої лиш на Нього усі покладаємо,
Від любові Отця не відлучить уже нас ніщо.
Ні вітри, ні бурани, ні сніги заметіллю холодною,
Бог Своєю любов’ю завжди зігріватиме нас.
Та сьогодні ще день благодатного літа Господнього,
Про який ми колись у житті ще згадаєм не раз,
Ще згадаєм не раз.

Залишити відповідь