Шумить і вирує, реве в повній силі – Шумит и бушует, кипит и клокочет
Шумить і бушує, реве в повній силі,
Несеться зі скель водоспадом ріка,
Спадають в безодню її буйні хвилі, —
Невпинна вона і могутня така.
І там же, на гілці, окрай водоспаду
Я пташечку бачу крізь бризки й туман.
Спокійно злітає, дає собі раду,
Вона ще співає щось під ураган.
О люба вільшаночко, Божа пташино,
Навчи, як співати в негоді земній,
Скажи, чом так легко тобі та спокійно
Там, де лиш ревіння, де злий буревій.
Та пташечка пісню і далі співає
Злетіла — і вже вище бурі й пітьми.
Ось в чому твій спокій, чим перемагаєш:
Здіймаєшся ввись ти своїми крильми.
Нам крила потрібні, потрібна нам сила,
Аби ми могли підніматись увись.
Та серце говорить: — У тебе є крила.
Як хочеш піднятись, то вір і молись.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.