Часто ми себе не бачим

Часто ми себе не бачим,
Часто ближніх ранимо.
Словом, а чи ділом необачним
Найрідніших ображаємо.

А так серце хоче теплоти,
Доброту благає: – Обійми!
Боже мій, прошу, пробач, прости,
Що на Тебе не подібні ми!

Приспів:
Ти пробач, пробач за спотикання,
Ти пробач за погляди сумні.
Ти пробач мені за обмовляння,
Ти пробач, ти пробач мені!

А якби Ісус повівся
Так, як ми поводимся з людьми,
То ніхто б з любов’ю не зустрівся
І Його не знали б ми.

Якби Він судив мене з тобою,
Де б сьогодні ми були?
Та Христос любов’ю неземною
Нас навіки полюбив.

Приспів:
Поможи мені не грішити,
За Тобою відважно йти.
Поможи мені всіх так любити,
Як любити можеш тільки Ти.
Як любиш, Ісусе, тільки Ти.

Залишити відповідь