soco

1. Христова Церкво, вибрана для неба
З усіх народів, націй на землі!
Від перших днів тернистий шлях у тебе,
Та все ж несла ти світло у пітьмі.
Вже від початку хмари насували,
Сховати щоб тебе в буремних днях;
Синів твоїх свободи позбавляли,
Бажаючи вселити в серце страх.

2. Любов твою вороже зустрічали,
Та пломінь віри в серці не згасав.
В борні зі злом, в скорботах і печалях
Неслись благання щирі в небеса.
І Бог лиш знає, скільки сліз і горя
Зазнати довелось тобі в путі:
Зібрати б їх в одне велике море
Від перших до останніх наших днів.

3. А ти в молитві Господа благала,
Щоб Він простив всіх кривдників твоїх. 
Відплати й  зла нікому не бажала, 
Несла до Бога немічних, слабких. 
Як часто тьма крилом своїм вгашала
Любові світло у рядах твоїх,
А ті, хто вірним Богу залишався, 
Зазнали мук смертельних у вогні.

4. Та був сильніший над усі терзання
Вогонь любові прощених сердець.
Ти вірила в гоніннях і стражданнях:
Іде з тобою завжди твій Отець.
І в наші дні, як видно, вже останні,
Ти вірність збережи в долині бід,
Незламна будь в безбожнім урагані,
Додержуй свято Божий заповіт!