soco

У стражданнях, нещасті, біді
Чи у іншій тяжкій тісноті,
В нелегкі дні й надміру складні, –
Ти нікого й в думках не вини.

Коли в’януть від спеки квітки,
На деревах жовтіють листки,
Коли жевріють в серці вогні,-
Ти нікого в житті не вини.

Коли промені сонця печуть,
Серце в кригу твоє огорнуть
Дні похмурі, тривожні, сумні,
– Ти нікого тоді не вини.

Коли щастя у домі нема,
За бідою приходить біда,
Гострі камені завжди одні,-
Не вини ти нікого тоді.

Коли ти одинокий зовсім,
Як той човник у морі один,
Наче зовсім забутий людьми,-
Ти нікого в житті не вини.

Сльози ллються рікою з очей,
І зневіра зросла до людей.
Пам’ятай, любий друже, завжди:
– Не вини ти нікого й тоді.

Коли сили ослабнуть твої
В цій нерівній, тяжкій боротьбі
І знеможена буде душа, –
З звинуваченням не поспішай.

Вічна жертва Ісуса Христа
Нам дарує прощення й життя,
Тому щиро і ревно завжди
Ми пильнуймо всі вчинки свої.

Бо Господь так усіх полюбив,
Щоб життя ти свого не згубив,
Всі провини на Себе Він взяв
І за весь світ з любов’ю вмирав.