Тіні густішають стишка – Тихо сгущаются тени
Тіні густішають стишка,
Місяць вже світить сповна.
Мама стоїть біля ліжка,
Молиться Богу вона.
Я знаю, знаю, чом
СОлодко діти сплять.
Це тому, що за них
Моляться мами.
Раптом біда в очі гляне,
Звідкись впаде люте зло.
Мама молитися стане,
Щоби біди не було.
Я знаю, знаю, чом
Легко так на душі.
Це тому, що моя
Молиться мама.
Час наш летить невгамовно,
Нам не затримати й дня.
Знаю, завжди безумовно
Мама молилась моя.
Я знаю, знаю, чом
ТЕпло так на душі.
Це тому, що моя
Молиться мама.
Мамо, давно уже вкрила
Скроні твої сивина.
Богу молитись ти вчила
І довіряти сповна.
Я знаю, знаю чом
Став моїм Сам Ісус.
Бо моя, бо моя
Мама молилась.
Мама! Давно уже вкрила
Скроні її сивина.
Богу мене научила
Щиро молитись вона.
Я знаю, знаю чом
Став моїм Сам Ісус.
Це тому, що моя
Мама молилась.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.