Тисячі зірочок небо вкривають,
Тисячі рибок у водах пливуть,
Тисячі птахів у хмарах ширяють.
Мама ж одна, ти про це не забудь.
Зорі погаснуть та знову засяють,
Рибки до берега знов припливуть,
Зранку птахи пісню знов заспівають,
Мама не прийде, хоч діти так ждуть.
Хто приголубить і душу зігріє,
В пору недолі, біди чи скорбот?
Хто щирим серцем дітей пожаліє,
Хто не шкодує ні сил, ні турбот?
Мама пішла, вже її не замінять:
В маминім серці всі місце знайдуть.
Шкода, що діти запізно оцінять,
Над домовиною сльози проллють.
Маму свою, що живе ще на світі,
Друже, люби, бережи та шануй.
Любляче серце, все віддане дітям,
Більш не повернеш, хоч як не шкодуй.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.