soco

Сад задрімав,
Чути тихий подих ночі…
І в саду Син благав:
«Пронеси цю чашу, Отче!»
Втіхи шукав,
У сльозах наш Бог молився,
Сумував та чекав,
До землі в журбі хилився.

Як же Христос, Цар наш і Бог,
Тяжко страждав,
Він життя за нас віддав, Господь. (альт- бас: Він віддав)

Зрадник вже йде,
Спаса видати на муки,
Зрадник військо веде,
Щоб святі зв’язати руки.
В суд відведуть,
Геть відкинувши спасіння,
Спаса цвяхи вже ждуть,
Чаша мук та воскресіння.

Сад задрімав,
Чути тихий подих ночі…
А Господь все благав
І вкривали сльози очі,
Випив за нас
Чашу мук, прийнявши рани,
Від загибелі спас,
Він назвав нас «християни».