Прости мене, Боже, прости, я молю,
Прости, що так пiзно до Тебе я йду,
Прости, що ранiше Тебе не пiзнав,
Що довго у світі гріховнім блукав.
Прости, що мiй розум Тебе вiдкидав,
Прости, що страждати Тебе заставляв,
Прости, що я рани Тобi завдавав,
Що знову на хрест я Тебе піднімав.
Та Ти до нового життя пробудив,
I серце, i душу менi обновив,
I очi вiдкрив Ти на пройдений шлях,
Не дав потонути в невiр’ї, в грiхах.
I ось я в молитвi покiрно стою,
Життя все навiки Тобi вiддаю,
Я хочу належати тiльки Тобi
Пiдтримай мене у земнiй боротьбi.
Я словом i дiлом прославлю Тебе
I вiрю, що в небо Ти вiзьмеш мене.
Хай свiтло засяє у вчинках моїх
І вабить постійно до Тебе усiх.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.