Покотилася з очей сльоза

1. Покотилася з очей сльоза,
Кров стікала краплями з чола,
Погляд в небо стомлено підняв (підняв),
Перед муками Отця благав:
“Хай минує чаша, о, прошу Тебе,
Я на смерть іду, не залишай Мене!

Приспів:
Розіпʼяли… У стражданнях на хресті
Цар землі, зневажений Його дітьми,
На Себе взяв гріхи твої (мої),
Помираючи, любив.

2. Друзі всі розбіглись від Христа,
Грізна насувалася юрба,
І у злобі люди, без жалю (жалю)
Смерть жадали своєму Царю.
Ополчились сили пекла на Христа,
Зло землі повстало на Бога і Царя!

3. Небо затаїлось в тишині,
Відповідь чекало в вишині…
Міг сказати лише слово “Ні!”
Не страждав би за людей тоді.
Та не відбулося б спасіння на землі
Смерть – за гріх розплата – ми Ним врятовані!

Приспів.

 

Залишити відповідь