soco

Ось журавлі в свою зібрались зграю
Й кружляють свій прощальний хоровод
А я на них дивлюся й відчуваю,
Що це мене до Себе кличе Бог.
Я знаю, що кінець мій тут десь поряд,
Та я його ні трохи не страшусь.
Бо жде мене велика нагорода –
Мене чекає в небі мій Ісус!

Приспів:
Сміліше, дух, злітай в небесную красу.
Прощай, земля! Прощай! До Бога я іду.
Хай прах іде у прах – я не нуждаюсь в нім,
Мене жде в небесах мій дивний, вічний дім.

Не плач даремно, осінь золотая,
Я відійду, але ж це не кінець,
Мені Творець рукою Сам сплітає
Твоєю позолотою вінець.
Ти не дивись, що я грішив багато,
Ти краще на Голгофу подивись,
Там мій Творець у смерті вирвав жало,
Там у Христі Він вічність дав мені.

Хай ворог обмовляє вслід без міри,
Мені його обмова так пуста:
Нечистий одяг я змінив на білий
В святій крові розп’ятого Христа.
Іду я, та нема в мені печалі,
Душа моя Творцю хвалу несе,
Бо зовсім не зі смертю я стрічаюсь,
А з Тим, Хто був розп’ятий за мене.