1. «Осанна, осанна!» – Христа зустрічали.
У Єрусалимі Ісуса вітали.
Одежі та віття охоче несли,
І шлях устеляли Цареві землі.

В майбутнє дивилися очі Христа…
Текла по ланітах печалі сльоза…

2. «Осанна, осанна! Нам царства земного!
Втомились під гнітом… Царя нам такого!
Він зцілює рани і хліб нам дає.
О, благословен! Хай повіки живе!

В майбутнє дивилися очі Христа…
Текла по ланітах печалі сльоза…

3. «Осанна, осанна!» – сьогодні хваління,
А завтра розп’яття, ганьба і хуління.
Не віття від пальми – терновий вінок…
Лукавий народ, свят і вірний лиш Бог!

В майбутнє дивилися очі Христа…
Текла по ланітах печалі сльоза…

4. «Осанна!» і нині уста промовляють,
А серцем лукавим лиш тлінне шукають.
Невже ж то земнеє дорожче небес?!
Помилуй, прости нас, Небесний Отець!

Нас бачать і нині ті очі Христа…
А може, в них знову печалі сльоза?..

Осанна-осанна_Л.П Завантажити