Ой, чому ж ти, голубко, воркуєш

1. Ой, чому ж ти, голубко, воркуєш Так журливо в самотній тузі. Про небесну вітчизну сумуєш Серед темної ночі в тиші. О голубко Моя, о голубко Моя, Нову пісню тобі Я даю, Над тобою тримаю Я руку І від лиха тебе збережу.
2. Ти втомилась від літньої спеки, Знемогла ти у бурях земних. До блаженних висот так далеко. Ти спочити бажаєш у них. О голубко Моя, о голубко Моя, За тобою Я скоро прийду. До кінця у скорботах будь вірна, Я до Себе тебе заберу.
3. Я тебе дорогою ціною У Голгофських стражданнях купив. Щоб була ти навіки зі Мною, Кров невинну за тебе пролив. О голубко Моя, о голубко Моя, Переносиш, тривоги, журбу. Не тривожся, моя ти голубко, За тобою я скоро прийду.
4. Не сумуй, бо вже скоро година, Коли кінчиться битва земна. Ти залишиш земню цю долину, Заквітує прекрасна весна. О голубко Моя, о голубко Моя, За тобою Я скоро прийду. Не тривожся, моя ти голубко, Я до Себе тебе заберу.

Залишити відповідь