soco

1. Не раз, не два вже човен мій,
На скелі кидав грізний вал,
І заливав потоком хвиль,
І на шмаття вітрила рвав.
Тоді здавалось у борні,
Що в гавань я не допливу,
Що так судилося мені
Спочити на морському дні.

2. Та кожен раз приходив Ти,-
Ступав так просто по воді,
І грізний шторм стихав в ту ж мить,
І страх кудись зникав тоді.
Змінялась радістю печаль,
Ставало тихо на душі,
Сіяла знов блакиттю даль
І поряд вже виднілась ціль.

3. Я знаю будуть ще шторми,-
Маршрут ще повен небезпек.
Молю, Христе, не промини,
Я обіцяв, веди мене!
Тоді, я впевнений цілком,
Мені в дорозі пощастить.
Мій захист лиш-Твоя любов,
Моя надія тільки Ти!