soco

Как цветок полевой

Наче цвіт польовий,
Що крізь терен густий
Стрімко тягнеться до висоти,
До небес рвусь Твоїх,
До осель тих святих,
Де знаходишся, Господи, Ти.

До тих рук, по яких
Лилась за мій гріх
На ганебнім хресті свята кров,
Що крізь терен несуть
І нам щедро дають
Досконалу Господню любов.

Його руки святі
Там десь на висоті
Вже готують оселю мені.
Ще запалять вони
Серед горя й війни
Для душі переможні вогні.