soco

Настане день такий, як зазвичай,
І сонця ніжний промінь світ пробудить,
До звичних буднів  люди поспішать,
Та нас з тобою на землі не буде.
За ясним світлом ранньої зорі
Підем назустріч радісному зову
Без шуму, грому, блиску, метушні,
Облишим землю й заживемо знову.

2 куплет:
Дощем заплачуть тихо небеса,
Затьохкає журливо соловейко,
Бо від землі пішла її краса –
Улюблена Господня Наречена.
Вона пішла в невидимий політ,
Вона пішла у сяйво слави Бога,
Прислухайтесь! Передає ефір
Слова прекрасні в небі діалогу:

3 куплет:
Улюблена, лице своє відкрий,
Дай в сяєві очей твоїх відбитись
Дай в сяєво очей твоїх вдивитись,
Позаду все, зі Мною Ти навік,
Підемо до Отця, щоб поклонитись.
Улюблена, коли зʼявилась ти,
Був Мій тріумф і аду катастрофа,
Та квітів нам ніхто не ніс тоді,
Колискою була тобі Голгофа.

4 куплет:
Улюблений, ми шлях пройшли удвох,
Скорботи чашу разом розділяли,
Я бачила лице Твоє, мій Бог,
Коли мене в театрах леви рвали.

Улюблений, я подолала смерть,
Мою любов не погасили ріки,
Я довго йшла і ось, нарешті вже
Стою в вінці, з Тобою тут навіки.

5 куплет:
Прийшов наш час – і вічність без кінця,
Здійснилося, чого віками прагли,
Співа природа, славлячи Творця,
І хвалить Бога сонм спасенних з нами.

І руки простягає Він Свої,
Від зустрічі щасливий невимовно!
Настане день, він близько вже, повір!
Чекаємо його ми безумовно!