soco

1. Настане день такий же, як минув,
І сонце ніжно світ промінням збудить,
У звичних справах будні потечуть,
Та нас з тобою на землі не буде. 
 За ясним світлом ранньої зорі
 Підем назустріч Вічної Любові,
 Без шуму, грому, блиску, метушні
 Залишим землю для життя нового. 

 2. Дощем заплачуть тихо небеса,
Затьохкає журливо соловейко,
Бо від землі пішла її краса, 
Що Наречена Господа зоветься. 
Вона пішла в невидимий політ,
Вона пішла у сяйво слави Бога. 
Прислухайтесь - відлунює ефір
Небесним і прекрасним діалогом:

 3. «Улюблена, лице своє відкрий,
Дай сяєвом очей твоїх напитись. 
Позаду все, зі Мною ти навік,
Ми підійдемо до Отця вклонитись. 
 Улюблена, коли з’явилась ти
 Був Мій тріумф і аду катастрофа,
 Та нам ніхто букетів не приніс,
 Колискою тобі була Голгофа»

 4. «Улюблений, ми шлях пройшли удвох,
Скорботи чашу разом скуштували,
Я бачила лице Твоє, мій Бог,
Коли мене в театрах леви рвали. 
Улюблений, я подолала смерть,
Мою любов  не погасили ріки,
Я довго йшла і ось, нарешті вже,
Стою в вінці, Твоя тепер навіки». 

 5. Прийшов наш час - і вічність без кінця!
Здійснилося, чого віками прагли. 
Співа природа, славлячи Творця,
І хвалить Бога сонм спасенних з нами. 
Їй руки простягає Він Свої,
Від зустрічі щасливий надзвичайно.  
Настане День, він близько вже, повір!
Розправмо плечі і його чекаймо.