soco

Мій духовний сад, в запустінні ти – Мой духовный сад, так запущен ты…

1. Мій духовний сад, в запустінні ти –
Бур’янами вже заросли стежки…
Міцним сном давно спить душа моя,
Про земний свій шлях не турбуюсь я..

2. Встань, збудись від сну, пильно роздивись-
Що в твоїм саду? Чом, душе, ти спиш?
Охолола ти, в серці лінощі,
Розгубила всі скарби-цінності.

3. Незабудки де, той смирення цвіт?
Пелюстки добра вітер десь поніс.
Чистоти де цвіт – білі лілії,
Лише про земне клопоти твої?

4. Спрага за Христом, як троянда, де?
Її вбив мороз, не знайдеш ніде.
Де, плоди твої: радість і любов?
Де твій фіміам ревних молитов?

5. Віднови, Господь, моє серце Ти!
Покажи Себе як взірець мені.
Хай цвіте любов у душі завжди,
Щоб прогнав я лінь і служив Тобі.
_________________________

1. Мій духовний сад, як ти запустів,
Від негожих трав гинуть квіти всі.
Спить душа моя сном міцним-міцним,
Не піклується про свій плід пустий.

2. О, душе, прокинсь, подивись навкруг!
Що ж ти досі спиш? Що в твоїм саду?
Охолола ти в дусі лінощів,
Розгубила ти свої цінності.

3, Незабудки де колір ніжності?
Вітер їх відніс нетерпимості.
Чистоти, дивись, гинуть лілії.
А були колись сніжно-білими.

4. Запах де троянд Богу вірності?
Їх згубив бурʼян недбайливості.
Де, скажи, твій злак духа радості?
Де твій Божий страх, де плід святості?

5. Боже, пробуди серце Ти моє,
Хай живе в душі Слово лиш Твоє,
Покажи мені славу вічную,
І забуду лінь свою грішную.
 = Перекл. Лариса Пашко =