Мы все словно странники
Ми всі на землі – перехожі дочасні,
В небесну країну так рветься наш дух.
Та сумно, коли йде від нас передчасно,
Коли залишає близький серцю друг.
У рідні оселі пішов наш служитель,
Лишивши надії та віри зразок.
За світ весь дорожчим йому був Спаситель,
А нині вже брата зустрів в небі Бог.
Про Господа брат сповіщав щиро всюди,
Долав перешкоди життєвих доріг.
І слухали з вуст його Біблію люди,
Доступно, сердечно сказати він міг.
Розлука болюча, сумуємо щиро:
Всі ті, хто служіння із братом ділив,
Усі, хто від нього прийняв факел віри,
Втішаймося Словом, що брат наш любив.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.