soco

1.Зібраний врожай уже на ниві,
Та я бачив: під дощем рясним
Простяглась на полі сиротливо
Смуга ще незжатих колосків.

На прощання сад себе оздобив,
Навіть вдень дув прохолодний норд,-
Все ж чекало поле землероба,
Та на ниву не прийшов ніхто.

2.  Біль мій не про той незжатий клаптик -
Я згадав живі слова Христа,
Що в останній час звучать набатом:
«Жниво вже дозріло на полях».

Між кордоном західним і східним,
З півдня аж до півночі – навкруг
Колоситься рід людський, як нива,
На жнива чекає Божих слуг.

3. Той, хто поливав зерно сльозами,
Буде з радістю нести снопи
І навік зіллється з небесами,
На землі закінчивши труди.

Хай проблема всіх одна тривожить -
Як зібрати для Христа врожай.
З чим зрівнятись в цьому світі може
Господом відкуплена душа?!