soco

Знемоглася душа за Богом – Истомилась душа по Богу

1. Знемоглася душа за Богом,
Перенесла і муку, і гніт,
І на серці тугу та тривогу –
Від життєвих марнотних доріг…
Знемоглася душа за Богом –
Хоче віру й любов віднайти,
Так бажає, як лань, до потоків,
Щоб напитись Живої Води.

Приспів:
Ти дав їй надію, Ти віру дав!
Її Ти творінням Своїм назвав!
До неї в безмежній любові Ти
Протягував Руки в КровІ…
Та що вона прагне?
Чому живе?
В гріхах тяжких гине, чогось ще жде…
А Ти її бачиш і з висоти,
Даруєш спасіння лиш Ти!

2. Знемоглася душа за Богом-
Рветься ввись, у ясні небеса,
В щирім золоті – Міста Святого,
Де любові пахнить фіміам!
Де серед торжества і хваління,
Вічним дням вже не буве кінця!
Де під звуки пісень поклоніння
В Небі ангели славлять Творця!