Довго блукаю, блукаю тут,
Господи, стільки літ,
Міста прекрасного я жду,
Тільки не на землі.

В сірості стін намножених
Вбогість людських епох,
Варто, щоб був Художником
Кожного міста Бог.

Приспів:
Стіни земні так тиснуть тут,
Ввись я душею рвусь,
Місто моє небесне жду,
Де мій Господь Ісус!

З краю земного, сірого
В небо додому йду,
Здалеку бачу вірою
Місто прекрасне в раю.

Сповнене серце мріями,
І завмирає дух.
"Дивний!",- говорять вслід мені,
А я додому йду!

Довго блукаю, блукаю я...