Довго блукаю, блукаю я,
Господи, стільки літ,
Міста чекаю прекрасного,
Тільки не на землі.

В сірості стін намножених
Вбогість людських епох,
Варто, щоб був Художником
Кожного міста Бог.

Приспів:
Стіни земні тісні мені,
Ввись я душею рвусь,
Міста чекаю дивного,
Де мій Господь Ісус!

З краю земного, сірого
В небо додому йду,
Здалеку бачу вірою
Місто прекрасне в раю.

Сповнене серце мріями,
І завмирає дух.
"Дивний!",- говорять вслід мені,
А я додому йду!

Довго блукаю, блукаю я...