Пр.:
Двері раю Він відкрив нам,
Щоб ми всі туди ввійшли.
Він приніс для нас спасіння
І просив усі гріхи.
2. Я пішов у грішний світ цей,
Як овечка я блукав.
В горі часто я томився,
Він в любві знайшов мене.
3. Дивна є любов Ісуса –
Він гріхи мої простив,
Буду всюди Його славить,
Він за мене кров пролив.
4. Як життя моє скінчиться,
Я постукаю туди,
Із любов’ю мій Спаситель
Скаже: “Друже, увійди!”
Англійський ориґінал: He the pearly gates will open Frederick Blom (1867-1927), 1917; tr. by Nathaniel Carlson; Alfred O. Duhlin, arr Elsie Ahlwen (1905-1986), 1930
1 Love divine, so great and wondrous,
Deep and mighty, pure, sublime,
Coming from the heart of Jesus,
Just the same through tests of time!
Chorus:
He the pearly gates will open,
So that I may enter in;
For He purchased my redemption
And forgave me all my sin.
2 Like a dove when hunted, frightened,
As a wounded fawn was I;
Brokenhearted, yet He healed me.
He will heed the sinner’s cry. [Chorus]
3 Love divine, so great and wondrous!
All my sins He then forgave;
I will sing His praise forever,
For His blood, His power to save. [Chorus]
4 In life’s eventide, at twilight,
At His door I’ll knock and wait;
By the precious love of Jesus,
I shall enter heaven’s gate. [Chorus]
російський варіант:
Высока любовь и дивна,
Чиста, свята, глубока,
Изливается из сердца
Неизменного Христа.
Припев:
Он врата небес откроет,
Чтобы мне туда войти,
Подарил Он мне спасенье
И прощает все грехи.
Куплет 2:
Я на дно греха спустился,
Как заблудшая овца,
В горе, в скорби я томился,
Он в любви нашел меня.
Куплет 3:
Чудная любовь Иисуса,
Все грехи Он мне простил!
Честь Ему, хвала и слава,
За меня Он кровь пролил!
Польський варіант:
1207
1. Wielka, święta Boża miłość,
Głębię jej zrozumieć chciej,
Płynie z serca Zbawiciela,
Wieki nie zmieniły jej.
Refren:
Bramy z pereł On otworzy,
Aby przyjąć dziecię Swe.
Wszak krwią Swoją On mnie kupił
I przebaczył grzechy me.
2. Jak ścigany ranny jeleń
W strachu drżałem o swój los.
On uleczył moje rany,
On usłyszy też mój głos.
3. Gdy się życia dzień nachyli,
Gdy Jordanu przejdę nurt,
Dzięki wielkiej tej miłości
U niebieskich stanę wrót.
Німецький варіант:
Ludämiliä Elisabeth Schwarzburg-Rudolstadt (1640-1672) (47 пісень)
1 Wo ist Jesus, mein Verlangen,
mein Geliebter und mein Freund?
Wo ist er denn hingegangen?
Wo mag er zu finden sein?
Meine Seel ist sehr betrübet,
mit viel Sünden abgematt’t;
wo ist Jesus, den sie liebet?
Den bezehrt sie Tag und Nacht.
2 Ach! ich ruf vor Angst und Schmerzen:
Wo ist denn mein Jesus bin?
Kein Ruh ist in meinem Herzen
so lang, bis ich bei ihm bin.
Ach! wer giebt mir Taubenflügel,
daß ich kann zu jeder Frist
fliegen über Berg und Hügel,
suchen, wo mein Jesus ist?
3 Er vertreibet Angst und Schmerzen,
er vertreibet Sünd und Tod,
wenn sie quälen in dem Herzen;
er hilft Jedem aus der Noth!
Darum will ich nicht nachlassen,
will bald laufen hin und her;
auf den Feldern, auf den Straßen
will ich suchen mehr und mehr.
4 Liebster Jesu! laß dich finden,
meine Seele schreit in mir,
thu ihr mit den Augen winken,
laßΩ sie eilends sein bei dir!
Ach, laß mich die Gnad erlangen,
allerliebster Jesu mein,
und nimm meine Seel gefangen,
laß sie ewig bei dir sein.
5 Ach! ich sterb vor lauter Freuden,
ich find Jesum, meinen Schatz;
alle Weltlust will ich meiden,
bei ihm will ich finden Platz.
Nunmehr soll mich nichts betrüben,
was mich vor betrübet hat;
nichts als Jesum will ich lieben,
den mein Seel gefunden hat.
6 Liebster Jesu! meine Freude,
meiner Seelen schönste Zier!
Du bist meines Herzens Weide,
mich verlangt ja stets nach dir.
Mein Herz, Sinnen und Gedanken
sollen dir ergebeu sein;
laß mich nimmer von dir wanken,
du sollst ewig bleiben mein.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.