В тьмяних барвах блякне небосхил – В тусклых красках меркнетнебосклон
1. В тьмяних барвах блякне небосхил.
Чи безсиле небо, щоб палать?
Та, мабуть, увесь би світ вже зник,
Як Творець забрав би благодать…
Приспів:
Боже, я ж людина лиш слабка,
Чи зрівняюсь з міцністю небес?
Моя воля швидко догора.
Хай все буде, як рішив Отець!
2. Хоч нерідко прозаїчна путь,
Та не втратило би зміст життя.
В корінь зрю і бачу справжню суть, –
Щоб любити серцем всім Христа!
3. Не змарную я тоді життя,
Наче вітер розвіває пил,
Як душа співатиме щодня
Для Христа, що світ цей полюбив!
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.