soco

(В сионской горнице убранной)

В сіонській прибраній кімнаті,

Господь Вечерю ще звершав,

Він перед тим, як був розп’ятий,

Про смерть Свою заповідав.

Брати Мої, сьогодні з вами,

Востаннє Пасху Я звершу,

Як Жертва, у борні з гріхами

Свій шлях життєвий завершу.

Вам нову Заповідь лишаю:

Ви щиро ближнього любіть,

Прощайте так, як Я прощаю,

Смиренно іншим послужіть.

Прийміть Моє стражденне Тіло,

Та Чашу, як пречисту Кров,

Продовжіть далі Боже діло:

Скрізь проповідуйте любов.

Про Мене згадуйте, зібравшись,

Звершайте Заповідь святу,

Не обрядово, а прийнявши

Мою любов і простоту.

Сказав Він зраднику журливо:

Ти справу темну йди, звершай,

Мене підступно, неправдиво

На смертні муки видавай.

Ти був завжди зі Мною близько

І чув науку про любов,

Чому ж ти нині впав так низько,

Що продаєш невинну Кров?

Брати, вставайте та ходімо,

Туди, де муки Мене ждуть,

Ви ж будьте вірою твердими,

Коли Мене від вас візьмуть.