soco

В муках жахливих Любов помирала,
В жертву Себе за весь світ віддавала,
Кров по краплині додолу стікала,
Вхід в небеса для людей відкривала.

Хтось поглядав і злостиво сміявся,
Хтось із Любов’ю навіки прощався,
Хтось зрозуміти цей подвиг не зможе,
Що і за них помирав Агнець Божий.

Приспів.
Небеса нам із тобою Голгофа відкрила,
Небеса Божа Любов до землі прихилила,
Небеса близько у мріях, та все ще далеко,
Небеса приймуть усіх в голубінь безконечну!

Небо завмерло від Жертви такої,
Стихли всі крики, що неслись юрбою,
В муках смертельних земля застогнала,
Наче вона на хресті помирала.

Там були всі, хто живе і сьогодні,
Там був і я, в тій пустелі безводній,
Наші гріхи Його там розпинали,
Тільки тоді ми про це і не знали.

Так завершилось відкуплення наше,
Бий себе в груди, проси, щоб пробачив.
Скоро побачиш, Кого ми розп’яли,
Ось Він гряде в дивній силі і славі!

Хто не розкаявся щиро і чисто,
Той у геєні загине навічно.
Душу відкрий для Ісуса люб’язно,
І увійдеш в небеса неосяжні.