soco

Я тихо коліна схилив,
І в дусі побачив Христа,
З любовʼю безмірною Він
Всю душу, мов книгу читав.

Себе визнавав я святим,
І Богу сумлінно служив,
Та як осягти те, що Ти
В смиренні до мене схиливсь?

Пр:
Ти ноги мив, а я ридав,
Спадала з душі пелена,
Господь, Цар царів, як слуга,
Любові урок мені дав.

О, Господи, був я сліпим!
Прости мені ницість душі,
Новий Свій священний Завіт
Не в Книгу, а в серце впиши.

Ти дав мені чашу і хліб,
Душа трепетала моя.
А хрест, що належав мені,
На плечі без сумніву взяв.