soco

Все буде інакше, інакше, інакше,
Я тільки благаю: життя, повернись!
Даремно й хвилини я більше не втрачу
На марні турботи, на справи пусті.

Тепер ні єдиного слова лихого
Я рідним своїм дорогим не скажу.
Все буду прощати я тільки з любов’ю
І далі слідами Ісуса піду.

Життя, повернись, я тепер по-новому
Піду по нелегкій стежині твоїй”.
В мовчанні лиш листя тихенько тріпоче
І зграєю з клена летить до землі.

Їх вітер холодний безжально зриває,
А нові вже будуть лише навесні,
Минає життя так – провин не прощає,
Воно лиш єдиний раз дається тобі.