Була Любов зневажена у світі,
За нас з тобою
І до хреста була вона прибита,
Юрбою злою (юрбою злою).
Коли в лице їх люди всі плювали,
Любов мовчала, вона мовчала.
У відповідь прокльони не звучали,
Бо все прощала, бо все прощала.
Бога благала: “О, прости їм, Отче!”
І кров стікала.
І застеляли сльози очі..
Вона ж мовчала.
За гріх людський взяла тяжку спокуту,
В великій жертві.
За нас на хрест була прикута
Та встала з мертвих.
Вогонь любові запалив Господь,
Вогонь незримий.
Крізь тьму ночей зове усіх любов:
Христос їй імʼя, Христос їй імʼя!
Була Любов зневажена у світі
За нас з тобою…
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.