1. Боже мій, як важко часом йти,
В моїй боротьбі Переможець Ти.
Завжди ти потішиш, покажеш шлях
У небеса, куди так прагне душа.
Приспів:
Боже, в скорботі Ти надія,
Боже, Тобою я радію
Боже, до Тебе линуть мрії,
До краю неземного, де Ти.
2. Та не раз ще серце заплаче на землі,
Покличе до Тебе, Ісусе, Царю мій.
Знаю: ще трохи – й по мене Ти прийдеш,
А доти в спокусах Ти Духом бережеш.
3. Тож, душе моя, в розпач не впадай,
Нехай напоїть серце з джерел жива вода,
Бог обдарує тут святим життям,
А в небі зустрівши, введе до вічних брам.
Мартін (Корнель) Панічко, м.Любськ, Польща, 1996 «Пісня, яку я написав. Коли мені було важко, Дух Божий наповнив мене Своєю присутністю та втіхою, і саме так вона й з’явилася. Це було, мабуть, двадцять сім років тому. Слава Господу Богу за Його досконалу втіху. Алілуя!!»
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.