Боже, в серце даруй мені віру

Боже, в серце даруй мені віру,
А як ні – я від спраги помру.
(Бо інакше від спраги помру)
Бачиш Сам, як під небом сірим
Смерч затіяв зі мною гру.

Чим йому зможу я відповісти?
В мені – неміч, а він, мов тигр.
Хіба буде щитом від вітру
Мій нечутний нікому крик?!

Я би силу шукав в Галілеї,
Як шукали Хома й Петро,
Хай би ноги в дорозі боліли,
І котився би піт струмком…

Я побіг би, як лань до водойми.
Тільки, де я Тебе знайду?
Ти усесвіт тримаєш в долонях,
Наче жменьку маленьку піску.

Всю надію плекаю на зустріч,,
І прошу, як просив Ізмаїл,
І я вірю, Ти вийдеш назустріч,
І відкриєш джерела сил.

Залишити відповідь