soco

Блаженны те люди, что к пристани тихой

1. Блаженні ті люди, чий шлях – в тиху пристань,
Хто прагне неба, спішить в Божий край.
Хто подолає з терпінням цю відстань,
В небі побачить мету – дивний рай!

2. Земні швидкоплинні роки пролітають,
Безповоротно, вперед і вперед.
І без жалю в нас життя забирають,
Нитку років скоро Бог перерве.

3. Є шлях, подарований Богом людині,
Щоб до небес наші душі вести.
Хто цей вузький шлях долає ще нині,
Зможе до Божого Царства ввійти.

4. Так, ось уже видно святу батьківщину
Ще зовсім трохи – і зустрічі час.
Там відпочину, як землю покину,
Там тиха пристань, спочинок для нас.

5. Вже скоро здійсниться ця бажана мрія.
Вічність так близько до кожного з нас.
Нам допоможе нетлінна надія
Неба сягнути, де Церкву жде Спас.

6. Не всипаний квітами шлях в цьому світі,
Сльози, скорботи зустрінуться нам.
Боже Великий, будь з нами щомиті,
Не залишай, проведи нас Ти Сам!

7. Блаженний, хто в Бозі рятунку шукає,
Більшого щастя у світі нема.
Зло скрізь лютує, та Бог визволяє,
Він – наше світло, хоч всюди пітьма!

8. Життя, подароване Богом, це – школа:
Прагнути правди, спасіння знайти,
Вчитися завжди від вічного Слова,
Людям служити, їм правду нести.

9. О, друзі, Господь вас усіх вірно любить,
Для покаяння дає добрий час,
Не легковажте цим закликом, любі,
Щоб не почути: «Вже пізно для вас!»

10. О, люди, народе, почуй, відгукнися,
Кличе Господь вас до Себе в цей час.
Не запізніться, прийти не баріться,
Щоб не сказав Він: «Не знаю Я вас!»