soco

Він і я..
Я хліб ділю і ріжу рибу і все до вуст своїх кладу
А Він Бере п’ять хлібів, дві рибки й Накормив юрбу

Ламаю руки на могилі та безкорисно сльози лить
А Він підходить до гробу в силі і чую «Лазар, вийди в мить»

Земля і небо, Він і я, і так у всьому, де не гляну
Коли ж, Мій Господи, я стану на Тебе схожим до кінця

Найкращу мазь кладу до рани, та користі з журби нема
А Він слину в землі мішає й сліпому очі відкрива

Мій човен хвилі заливають, кричу «О, Спасе, я втону!»
А Він встає і все втихає, Він Словом вітер відвернув