soco

Чому Ти вибрав нас, Господь,
Як своїх дітей, мій Бог,
Невже ми заслужили любов,
Твою любов?…
Ти показав глибини святі, наповнив серце
Миром своїм.
Життя джерела є лиш в Тобі –
Це знаєм ми.

Ми просто порох земний
Не варті й краплі крові,
Ми самі вибрали гріх,
А значить і смерть.
Але Ти віддав нам життя,
Помер, заплатив все
Сповна –
Тепер вже є вільна душа
Від сили зла, Господь.

Чому Ти прийшов до раба
Не відцуравсь моїх ран,
Моє брудне серце омив
В Святій крові?…
Ти міг когось з світу спасти,
І їм теж життя принести,
Таким же розбитим серцям,
Що шукають спокій.

Розумію я нікчемність свою,
Визнаю безмірну велич
Твою.
У піснях я приношу хвалу,
Прийми, Господь.
Ми дякуєм, що ми вже Твої
Життя тепер не як в сироти.
Бо нас наш Батько знайшов,
Він нас знайшов.