soco

Холод світ обіймає
У морозній тиші
Той, хто друга не має,
Мов безликий в душі.
У життєвому морі,
Що не має і дна
Знай: самотність – не горе,
А самотність – вина.

Пр
І вогнем щохвилини
Пишуть білі сніги:
Бог дав Друга людині
Серед смутку й туги.
Ти поклич Його нині
Серед горя й спокус
Його ім’я безцінне
Наш Спаситель Ісус,
Ісус.

Він весь гріх твій пробачить,
Зрозуміє тебе,
Кожен день тебе бачить,
Завжди поруч іде.
Він так прагне почути
Серед бур голос твій,
Тобі радість вернути
І душевний спокій.