soco

У житті цім біда йде услід за людиною:
Стільки болю навкруг, стільки поглядів злих…
Наш утомлений дух зможе сповнитись силою
Тільки в Божому домі, у зборі святих.

В цьому місці ми вістку спасіння почуємо,
І серця наші сповнить з небес благодать.
Заспіваєм, помолимось, віру збудуємо.
Хто ж на дусі упав, буде радо вставать.

В цьому домі донині серця впокоряються,
Тут іще не забули про слово “пробач”,
Ще на спогад про Господа хліб тут ламається
І звучить тут покаяних радісний плач.

Серце сповнене радості, сповнене вірності:
Обійняв би всіх гаряче – й не захолов…
Як багато добра є в Ісусовій спільності,
Як багато дала нам Христова любов!

Хай життя наше буде суцільною вдячністю!
Не жаліймо для Господа слів золотих!
За солодке єднання співаймо із радістю
В церкві Божій, в зібранні Христових святих.