soco

Ти, напевно, мамо, постаріла,
Всю красу нам, рідна, віддала
Від любові й горя посивіла,
Тінь печалі на чоло лягла.

Я прийду в наш рідний дім весною,
Ти мене зустрінеш край воріт.
Довго я стоятиму з тобою,
Обійнявши плечі дорогі, дорогі.

Притулю до губ твої долоні,
Буду цілувати твої руки.
Раптом з болем в серці усвідомлю,
Як старіють мами від розлуки.

Мамо, скільки ти за нас молилась,
Щоб Господь нам небо прихилив.
Господи, за цю любов і милість
Маму Ти мою благослови!