Сину, Я довго чекав,
Зими та весни Я так рахував,
Вдень та вночі за поріг вибігав,
Я чекав.
Я знав твої страждання душі,
Я бачив сльози гіркі у тиші
Там, за стіною глухою, в пітьмі
Йшли роки.
Приспів:
Це не життя, там, за дверима!
Це не життя там, за стіною, в пітьмі.
Я з тобою завжди, сину Мій дорогий.
Я не чужий, не вітчИм тобі, сину,
Я рідний Отець, Я Авва Отче благий,
Я з тобою завжди, сину Мій дорогий.
Гріх – бар’єр – і знову стіна.
Гріх – це безодня і прірва без дна,
Небо без зір, ніч без сну, без кінця
Сумна.
Гріх породив недоступний цей вал.
Ти відвертався, коли тебе звав,
Руки до тебе Свої простягав,
Я звав!
Приспів.
В небо відкритий єдиний лиш путь:
Отець через Сина бажає вернуть
Утрачений рай і мені, і тобі,
В цьому суть!
Ісус – спасіння двері відкрив!
Заходь, друже мій, і немарно живи,
В Царстві Моєму немає страждань.
О, повір!
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.