soco

Свіча горить, горить, сльозою віск стікає,
Недовго, тільки мить – і догорить (і догорить)
І я горю, про те мій розум знає,
Що й я колись так згасну в одну мить,
Що й я колись так згасну в одну мить,
Так згасну в одну мить.

Свіча горить, горить, маленьким світлом тліє,
Нам так потрібне світло в темноті (нам в темноті)
Хай голос совісті мені відкриє,
Чи я горю, як Бог велів мені,
Чи я горю, як Бог велів мені,
Як Бог велів мені.

Свіча горить, горить… Господь, Тобі відомо,
Коли, і де, і як я догорю (я догорю).
Дай сил мені, щоб я горів любовʼю,
Щоб міг зустріти вічності зорю,
Щоб міг зустріти вічності зорю,
Нового дня зорю!