soco

1. Ніби пагін, з'явився Він без величі й виду,
Виріс, мов той корінь у сухій землі.
Був відкинутий нами, звідав болі страждання,
І від Нього погляд відвертали ми.

Він поніс на Собі наші недуги,
І прийняв на Себе весь наш біль,
А ми думали – Бог Його лишив,
І уражений, скривджений Богом Він…

Приспів:
Ранами Його ми зцілились від хвороб,
На Нього поклав Бог усе наше зло.
Заблукали ми, кожен йшов своїм шляхом,
Дарований мир нам стражданням Його!

2. Він мовчав, наче агнець, що вели на заклання,
Не зронив ані слова із уст Своїх,
Божій волі віддався, всі стерпівши знущання,
Нам відкуплення жертвою приніс.

Він вдоволено гляне на подвиг Свій,
І, пізнавши Його, оправдаються
Всі, чиї Він гріхи на Собі поніс,
За злочинців Він Сам заступається!