soco

Перед миром растленным, Христос, Ты стоишь

1. Перед світом розтлінним Ти, Спасе, стоїш
У безмежно глибокій печалі,
На нещасну планету Ти дивишся вниз
І сумуєш, що низько ми впали…

2. Ти прийшов у цей світ визволяти людей
Від недугів тяжких і пороків,
Розірвати кайдани гріховних ночей,
Ми ж і досі в темряві глибокій.

3. Як на схилі Оливної диво-гори,
Розстеляючи одяг з квітками,
Лицемірно кричали євреї: “Равві!”
Так і ми неправдиві серцями.

4. Безперервно Тобі ми хваління несем,
Суперечки про Тебе здіймаєм,
Та ділами своїми ледь-ледь визнаєм
І любові Твоєї не знаєм.

5. Співчуття нам чужі, ми закони Твої
Розтоптали брудними ногами,
Керувалися тільки бажанням своїм
А Тебе ми, на жаль, розпинали…

6. Чи не наші то руки на Тебе, наш Бог,
Жартома багряницю вдягають?
У болючий та гострий терновий вінок
Нові голки підступно вплітають.

7. Наше справжнє життя – непробудний обман,
Марнославство, нечисте сумління…
І навіщо нам світло Писання Бог дав.
Тим, хто темряву любить незмінно?

8. Перед світом розтлінним Ти, Спасе, стоїш
У безмежно глибокій печалі,
На нещасну планету Ти дивишся вниз
Все сумуєш, що низько ми впали…