soco

О, мав би я крила могутні та сильні,
Змахнув би, піднявся б високо на них.
Летів би туди, де небесна країна,
Летів би, сховавшись від бур всіх земних.

Високо здійнявся б у небо блакитне,
І вільно парив би, як птах, в висоті.
Все вище, все далі від грішного світу
В простори безмовного дива й краси.

Піднявся б увись від земної печалі,
Лишив би життєву оцю марноту
Летів би в прекрасну країну вінчальну,
Лиш там я душі своїй спокій знайду.

Летів би, де зорі на небі сіяють,
Де сонце ласкаве, де місяць ясний,
Де ангели тихо, спокійно літають,
Туди б я направив свій погляд сумний.

І там я хотів би навік залишатись,
Вдихати небесних квіток аромат,
Природою раю завжди любуватись,
І з любим Христом по алеях гулять.

О, як же я хочу! О, як я бажаю
В країну блаженства небесну, святу.
І часто на небо в сльозах поглядаю
На дивну, прекрасну Вітчизну мою.