soco

Не треба нам щастя земного – Не надо нам счастья земного

Не треба нам щастя земного,
Воно тимчасове у світі.
Душа прихилилась до Бога,
Бажає Йому молитись.
Так тяжко не раз буває,
То я потішаю себе:
Душа моя твердо знає –
Їй прагнути треба в небо!

Небо! Яке ж ти високе!
Небо – таємне, глибоке…
Про цю таємницю віками
Біблія каже свята:
Там, за зірками,
Там, за зірками
Є вічне, нове життя.

Коли я довірився Богу,
На поклик Його відізвався,
Тоді від тяжіння земного
Не скоро, та відірвався.
Душа прагне ввись. у небо,
Де слабших не ображають,
Де в хлібі нема потреби,
Де вічність і мир пробувають.

Душа в світі зла не зігрілась,
Земля їй не стала домом,
Хоча все для неї творилось,
В достатку було все готовим.
Перед гріхом хилитись
Безсмертній душі не треба,
А тільки увись дивитись,
Де воля, Господь і небо!